Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

для камня

  • 1 зубило для камня

    каменя́рське зуби́ло

    Русско-украинский политехнический словарь > зубило для камня

  • 2 зубило для камня

    каменя́рське зуби́ло

    Русско-украинский политехнический словарь > зубило для камня

  • 3 зубило

    техн.
    зуби́ло, ма́йзель, -ля
    - канавочное зубило
    - кузнечное зубило
    - пневматическое зубило
    - прорубное зубило

    Русско-украинский политехнический словарь > зубило

  • 4 кирка

    техн.
    джаґа́н; ( для камня) тесе́лка, ка́йло

    Русско-украинский политехнический словарь > кирка

  • 5 зубило

    техн.
    зуби́ло, ма́йзель, -ля
    - канавочное зубило
    - кузнечное зубило
    - пневматическое зубило
    - прорубное зубило

    Русско-украинский политехнический словарь > зубило

  • 6 кирка

    техн.
    джаґа́н; ( для камня) тесе́лка, ка́йло

    Русско-украинский политехнический словарь > кирка

  • 7 теселка

    техн. кирка́ ( для камня)

    Українсько-російський політехнічний словник > теселка

  • 8 Полировальня

    (для металла, камня, кости) лощильня, ґлянсувальня; (для дерева) полірувальня.

    Русско-украинский словарь > Полировальня

  • 9 молоток

    I. молоток (-тка). [Добре ковадло не боїться молотка (Номис)]. Кузнечный -ток - (небольшой) клевець (-вця), (с длинным концом) носаль (-ля). [Цигани в лузі в два клевці кували (Федьк.)]. -ток для отбивания кос - клепало, клепач (-ча), клепець (-пця). -ток для обтесывания камня - бияк (-ка). -ток для отделки и насечки на металлических изделиях - оббивальник. Столярный -ток - столярський молоток, (дерев.) киянка. Деревянный -ток у рыболовов (для добивания рыбы) - довбня, (на Дунае) чекуша. Продавать с -тка - продавати з молотка (з авкціону), пускати на ліцитацію.
    II. Молоток-рыба, зоол. - риба-молоток.
    * * *
    молото́к, -тка́; диал. клеве́ць, -вця; ( деревянный) довбе́шка

    прода́ть с молотка́ — прода́ти з молотка́

    Русско-украинский словарь > молоток

  • 10 вода

    вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.
    * * *
    вода́

    во́ды — мн. во́ди, род. п. вод

    Русско-украинский словарь > вода

  • 11 настраивать

    настроить
    1) (строение) - см. Надстраивать;
    2) (строений) набудовувати, набудувати, наставити, (каменных, кирпичных) намуровувати, намурувати, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудовувати, понамуровувати чого. [Будував, будував, - ото й набудував (Брацл.). Понабудовував комір повен двір (Сл. Ум.). Понабудовували і понамуровували собі пани замочків (Куліш)];
    3) (проказ) нароблювати, наробити, накоювати, накоїти (фіґлів, вредных: збитків, шкоди; пакостей: капостів), наброювати, наброїти; срв. Напроказить;
    4) (музык. инструмент) настроювати, строїти, настроїти (в лад, до ладу), наладжувати, ладити, наладити, налагоджувати, налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти, направити, (о мног.) понастроювати и т. п. що. [Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб. I). Настроїв ліру (Рудан.). Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! (Колядка). Ти теж (зозуле) строїла струни моєї душі (Коцюб.). Налагоджує свою скрипку (Васильч.). Вилагодить скрипку (Федьк.). Взяла гітару, направила її, натягуючи струни (Н.-Лев.)]. -ть радио-антенну - настроювати, настроїти радіо-антену;
    5) (перен.) - а) кого, что как, на какой лад - настроювати, настроїти, наладжувати, наладити, направляти, направити кого, що як, на який лад (тон). [Се вже приятелі Виговського простих козаків так наладили (Куліш)]. -ить кого на враждебный лад - настроїти кого вороже; б) кого на что - (подговаривать) намовляти, намовити кого на що и (чаще) що (з)робити, підмовляти, підмовити, підбивати, підбити кого на що, до чого, що (з)робити, (направлять) направляти, направити кого на що, (насоветывать) нараювати, нараяти, (преимущ. на что- л. плохое) наструнчувати, наструнчити, настренчувати, настренчити кого на що, що (з)робити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підтроюджувати, підтроюдити, (наущать) наущати, наустити кого що (з)робити, призводити, призвести кого на що и що (з)робити, (науськивать) нацьковувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого що (з)робити. [То він намовив (підмовив, направив) її на це (Київщ.). Нараяли люд на святе діло (Стор.). То вони наструнчують та підшпиговують, то бо їх користь (Мирний). Все Васюту настренчує, щоб із тебе на вулиці знущався (Грінч.). Не хто й наустив Варку, як не Дмитрик (Кониськ.). То його панич підтроюдив (Харківщ.)]. -ить кого на тяжбу с кем - намовити (нараяти, настру[е]нчити, підбити) кого - позиватися з ким; в) кого против кого, чего - настроювати, настроїти, ставити, поставити кого проти кого, проти чого, (исподтишка) настру[е]нчувати, настру[е]нчити кого проти кого, (возбуждать) підбурювати, підбурити кого проти кого, проти чого. [Не наструнчуй других проти його (Мирний). Настренчила всіх дітей проти мене (Грінч.)]. Настроенный -
    1) см. Надстроенный;
    2) набудований, наставлений, намурований, понабудовуваний, понамуровуваний;
    3) нароблений, накоєний, наброєний;
    4) настроєний, наладжений, налагоджений, наладнований, вилагоджений, направлений, понастроюваний и т. п. [Струни тугі, наладжені (Коцюб.)];
    5) - а) настроєний, наладжений, направлений. [Було тут багато молоди, настроєної романтично (В. Петров). Поетично направлена душа (Н.-Лев.)]; б) намовлений, підмовлений, підбитий, направлений, нараяний, наструнчений, настренчений, під'юджений, підтроюджений, наущений, нацькований, підцькований; в) настроєний, настру[е]нчений, підбурений. -ться -
    1) см. Надстраиваться;
    2) набудовуватися, набудуватися, понабудовуватися; бути набудовуваним, набудованим, повабудовуваним и т. п.;
    3) (перен.) настроюватися, настроїтися, настру[е]нчуватися, настру[е]нчитися; бути настроюваним, настроєним, настру[е]нчуваним, настру[е]нченим и т. п.; (собираться) налагоджуватися, налагодитися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (забрать себе в голову) навратитися, наповратитися. [Знаходити шлях до иншого серця, що й само настроюється в унісон до співця свого інтимного світа (Рада). Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому (Н. Рада). Коли думки наструнчилися так, то їх не легко збити з тієї стежки (Мирний). Уява у Василька настренчувалася вже заздалегідь (Корол.). Вже він навратився продати свою теличку, - нічим його не переконаєш (Звин.). Коли наповратилися вкрасти, то вкрадуть (Звин.)]. Вы сегодня хорошо -ны - ви сьогодні в гарному (доброму) настрої (в доброму гуморі), ви сьогодні гарно настроєні. [О! ви настроєні сьогодні гарно (Куліш)]. Всё общество явно было -но против этой авантюры - усе суспільство (громадянство) явно ((в)очевидячки) було настроєне (стояло) проти цієї аванту[ю]ри;
    4) (вдоволь, сов.) - а) (строя здания) набудуватися, наставитися, понабудувати (досхочу), (каменные, кирпичные) намуруватися, попомурувати (досхочу), (о мног.) понабудовуватися, понамуровуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настроїтися, наладитися, налагодитися, наладнуватися, нанаправлятися, попостроїти (досхочу) и т. п., (о мног.) понастроюватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикуватися и т. п. Срв. Строить.
    * * *
    I несов.; сов. - настр`оить
    1) (строить в каком-л. количестве) набудо́вувати, -довую, -довуєш, набудува́ти, -дую, -дуєш и мног. понабудо́вувати; (из камня, кирпича) намуро́вувати, -ровую, -ровуєш, намурува́ти, -рую, -руєш и мног. понамуро́вувати
    2) ( надстраивать) надбудо́вувати, надбудува́ти и мног. понадбудо́вувати
    3) (озорничать, проказничать) витворя́ти и витво́рюґвати, -рюю, -рюєш, навитворя́ти, сов. напроку́дити, -джу, -диш
    II несов.; сов. - настр`оить
    1) муз., радио и пр. стро́їти и настро́ювати, -роюю, -роюєш, настроїти и мног. понастро́ювати, ла́дити, -джу, -диш, на́ладити, ла́днати, наладна́ти, наладно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, нала́днувати, -ную, -нуеш, нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш; направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, настру́нчувати, настру́нчити
    2) ( приводить в нужное для работы состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти
    3) перен. настро́ювати, настро́їти и мног. понастро́ювати; (возбуждать против кого-чего-л.) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбурити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, -влю, -виш, намовля́ти, намо́вити, настре́нчувати, настре́нчити, настру́нчувати, настру́нчити

    Русско-украинский словарь > настраивать

  • 12 отлив

    1) (действие) - см. Отливание, Отлитие;
    2) (морской) відлив, відплив. [Морські припливи та відпливи];
    3) (материи, камня) полиск, вилиск (-ку). Ткань с -вом - тканина з полиском или мінюча (мінлива, міньона) тканина. С цветным -вом - селезнистий, мінливий, міньоний;
    4) (у водост. труб) відлив, риновище, жменя, (под краном) зливальниця.
    * * *
    1) ( действие) відлива́ння; надлива́ння; відсипа́ння; вили́скування, поли́скування, лелі́ння; вилива́ння, відлива́ння
    2) (морской и перен.) відпли́в, -у
    3) ( оттенок цвета) по́лиск, -у, ви́лиск
    4) ( для стока воды) відли́в, -а

    Русско-украинский словарь > отлив

См. также в других словарях:

  • КАМНЯ НА КАМНЕ НЕ ОСТАВИТЬ — 1. кто, что [от кого, от чего] Полностью уничтожать, разрушать. Подразумевается, что намеренные или стихийные политические, природные, творческие, научные процессы (изменения), социальные и межличностные отношения ставят под угрозу уничтожения… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Индустрия камня — Многие считают, что каменное оружие и инструменты относятся к тому периоду истории, когда ещё не было никаких технологий и войн,  только охотники на мамонтов. Но отождествление камня с доисторическим периодом,  большая ошибка. Использование… …   Википедия

  • Высокоуступная добыча камня —         (a. high bench quarrying; н. Strossen , Steinbruchbau; ф. exploitation de pierre par grands gradins; и. explotacion de piedra en grandes bancos) добыча стенового камня на открытых разработках при помощи камнерезных машин. При B. д. к.… …   Геологическая энциклопедия

  • Ультразвуковая обработка камня —         (a. ultrasonic stone working; н. Ultraschallsteinbearbeitung; ф. usinage de la pierre aux ultra sons, traitement aux ultrasons de la pierre; и. labra ultrasonora de piedra, trabajado ultrasonora de piedra, elaboracion ultrasonora de… …   Геологическая энциклопедия

  • не останется камня на камне — [от чего] Будет совершенно уничтожено. Имеется в виду ликвидация социального коллектива или политического союза (Y), полное разрушение духовных ценностей и материальных объектов (Z), реже снятие эмоционального и физического напряжения (S). Чаще… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Кварцевые камни для жерновов — должны обладать твердостью и шероховатостью; последняя определяется коэффициентом трения между камнем и размалываемым продуктом. Влияние этого коэффициента уясняется из следующего: если между двумя поверхностями находится частица m, подверженная… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Мончегорский музей цветного камня имени В. Н. Дава — Координаты: 67°56′21.23″ с. ш. 32°57′02.06″ в. д. / 67.939231° с. ш …   Википедия

  • Облицовочного камня промышленность —         (a. facing stone industry; н. Verblendsteinindustrie; ф. industrie des pierres de parement; и. industria de piedra de revestimiento) подотрасль пром сти строит. материалов, производящая облицовочные материалы и изделия из природного камня …   Геологическая энциклопедия

  • Декоративность камня —         (от лат. decoro украшаю * a. decorative value of stone, stone decor; н. dekorative Eigenschaften der Steine; ф. aspect decoratif de la pierre; и. valor decorativo de una piedra) совокупность художеств. эстетич. свойств природного камня,… …   Геологическая энциклопедия

  • Обрабатываемость камня —         (a. stone workability; н. Bearbeitbarkeit des Steins; ф. usinabilite de la pierre, aptitude au traitement de la pierre; и. propiedades de piedra de ser labrado, propiedades de piedra de ser trabajado) обобщённая технол. характеристика… …   Геологическая энциклопедия

  • Мускат белый Красного камня — Красный камень (укр. Червоний камінь, крымскотат. Qızıltaş) скала в Гурзуфской долине на Южном берегу Крымского полуострова (Ялтинский регион Автономной Республики Крым), расположенная на высоте 430 метров над уровнем моря, сложенная из… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»